Батувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Связывать поводьями лошадей.
2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй.
Вискаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вискалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Вискалив зуби, як собака. Хоч убий москаля, то він зуби вискаля.
Дя́дина, -ни, ж. Жена дяди, не родная тетка. Подай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив. Ум. дя́дина, дя́диночка.
Запоро́жжя, -жя, с. 1) Запорожье. Славний козак Максим Залізняк, славнішеє запорожжя! 2) На свадебномъ пиршествѣ посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты, — они получаютъ свою часть при раздѣлѣ коровая. На запорожжє (коровай) подають тречі.
Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Колосування, -ня, с. = колосина. А ні гречки, ні полови, ні колосування.
Наджина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наджа́ти, надіжну́, -жнеш, гл. Начинать, начать жать, немного нажать.
Одержування, -ня, с.
1) Полученіе.
2) Владѣніе чѣмъ, обладаніе.
Перепелячий, -а, -е. = перепеличий. Перепелячий крик.
Підбіл, -лу, м. Раст. м. Бѣлокопытникъ, Tussilago farfara. б) Petasites vulgaris
