Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ». О. 1862. IX. 43.
Жоржи́на, -ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440.
Наприкря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. напри́критися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть.
Пообжиратися, -раємося, -єтеся, гл. Обожраться (о многихъ).
Пришпилити Cм. пришпилювати.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство. О. 1862. X. 112.
Харчити, -чу, -чиш, гл. = харчувати. Харчив його місяць. Прил. у.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин. Мет. 373.
Човенце, -ця, с. Ум. отъ човно.  
Шелевіти, -вію, -єш, гл. Шевелить. Вітер віє, шелевіє, простинов колише. Гол. І. 142.