Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запри́скати, -каю, -єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали. Мог. 133.
Квак, -ка, м. 1) Родъ птицы. Стирчить, мов у квака чубик. Сим. 230. 2) Дѣтск. игра: плюютъ сквозь согнутые кольцомъ пальцы и оплевавшій ихъ долженъ ловить остальныхъ играющихъ. Мил. 55. Cм. квач.
Кіля пред. = біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама. Чуб.
Кривдонька и кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Лобузі́ння, -ня, с. Растенія, остающіяся отъ лѣтнихъ огороднихъ овощей. Позгрібай лобузіння на городі. Харьк. г.
Нахлявкати, -каю, -єш, гл. Наболтать. Нахлявкала чор-зна-що та й пішла. Зміев. у.
Переплигнути Cм. переплигувати.
Скапнути, -пну, -неш, гл. Медленно зачахнуть, умереть. Вх. Лем. 465.
Цвітка, -ки, ж. = квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне. Гн. ІІ. 104.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309.