Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прозористий

Прозористий, -а, -е. Ажурный. Вістря долітців перебивають бляху наскрізь — се прозориста бліха. Шух. І. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЗОРИСТИЙ"
Відшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відшити, -шию, -єш, гл. Отрабатывать, отработать шитьемъ. Сестра моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Грин. ІІІ. 399.
Куся, -ся́ти, с. 1) Все кусающееся. Желех. 2) Кусливая змѣя. Желех. 3) Названіе злой женщины. Желех.
Лу́щина, -ни, ж. 1) = лушпайка. 2) Оспина. Н. Вол. у. Ум. лущи́нка.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Чуб. І. 116. Напився він не раз людської крови. Ном. № 1281. І погляд у його не людський. Ном. № 2893. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. МВ. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. Ном. № 13031. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. Полт. г. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька. Грин. III. 400.
Мучи́тель, -ля, м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям. Єв. Мт. XVII. 34.
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі. Левиц. І. 407.
Правильце, -ця, с. Аршинъ у каменьщиковъ. Сумск. у.
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. Стор. II. 44. 2)з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? Шевч. (1883), 161. 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Мир. Пов. І. 138. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь. Мнж. 130.
Тріщуватий, -а, -е. = витришкуватий. Вх. Уг. 271.
Хміль, хмелю, гл. 1) Хмель, Humulus lupulus L. ЗЮЗО. I. 125. Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється? Макс. (1834), 96. хме́лем зарости. Быть заброшеннымъ. Було ремесло, та хмелем заросло. Ном. № 10412. 2) Хмель, опьяняющій напитокъ. Хміль — не вода: чоловікові біда. Ном. № 11454. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. Левиц. І. 27. Также узоръ въ вышивкѣ: хмі́ль головатий. Чуб. VII. 427. 4)боло́тяний. Раст. Humulus lupulus L. ЗЮЗО. І. 176. 5) род. п. хме́ля. Сказочный царь древнѣйшихъ временъ. Жили за царя Хмеля, як була людей жменя, чоловік та жінка. Грин. II. 278. Ум. хме́лик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЗОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.