Гонорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть.
Жите́чний, -а, -е. Житейскій. Ведуть розмову про хазяйство, про свої втрати та користі, — завсідні житечні турботи.
Знісок, -ску, м.
1) Послѣднее, самое маленькое яйцо, снесенное курицею.
2) Послѣдній ребенокъ у матери.
Кращіти, -щію, -єш, гл. Быть лучшимъ? Дужче кращіє, як червоно.
Подосаджувати, -джую, -єш, гл. Окончить садить, посадить до конца (во множествѣ). Подосаджую іще в кожному ряді по три грушки.
Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти.
Сировиця, -ці, ж.
1) = сириця. Ой бив ти ж мене сировицею.
2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Вода витягає сировицю з полотна.
3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль.
Стрихулець, -льця, м.
1) Гладилка, палочка для выравниванія кожи.
2) Палочка для выравниванія зерна въ мѣркѣ.
Тупак, -ка, м.
1) Тупое орудіе.
2) Тупой человѣкъ.
Ударити, -ся. Cм. ударяти, -ся.
