Здереві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Превратиться въ дерево, одеревянѣть. Відро скаменіло мармором біленьким, дівча здеревіло явром зелененьким.
Недовірок, -рка, м. Ренегатъ; маловѣрный. Лях Бутурлак, клюшник галерський, сотник Переяславський, недовірок християнський.
Пацикілок, -лка, м. Небольшой колъ.
Повивати, -ва́ю, -єш, сов. в. повити, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить, повить. Молодиця в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло, в китайку повите.
2) Пеленать, спеленать. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала. Переносно: рожать, родить. І прийшла година і я тя повила, грудьми годувала, до серця тулила.
3) Завивать, завить. Ой ти, вербо кудрявая, хто на тобі кудрі повив?
4) Вить, свить (вѣнокъ). Старости, пані старости! благословіть молодій вінки повить!
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає.
Пораза, -зи, ж. Рана. Вона його задушила видно, бо не було на йому ніякої порази.
Пригадування, -ня, с.
1) Припоминаніе.
2) Придумываніе.
Признатний, -а, -е. Выдающійся, замѣтный. Попова хата у селі признатна.
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Цінитель, -ля, м. Цѣнитель, оцѣнщикъ.
