Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проговорювати

Проговорювати, -рюю, -єш, сов. в. проговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОВОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОВОРЮВАТИ"
Бутність, -ности, ж. = бута. Желех.
Гнилоокий, -а, -е. Съ больными, гноящимися глазами. Чуб. VII. 577.
Деся́тчина, -ни, ж. = Десятина 1. Ум. Десятчи́нка.
Дружби́ненько, -ка, м. Ум. отъ дружба.
Змигнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промелькнуть. Так от як блискавка мигне, так моя доля змигнулась. Г. Барв. 403. Съ отрицаніемъ: пройти незамѣтно (о времени). І час не змигнеться. Ном. № 7739. З хорошою нічку ночувати, то й ніченька не змигнеться. Чуб. V. 1021. З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться. Мет. 37. і час нам не змигнеться. Время летитъ. МВ. І. 30.
Начепуритися, -рюся, -ришся, гл. Принарядиться. Захотіла дідча мати начепуритися, поставила-сь бриженята, ні притулитися. Гол. І. 252.
Пооббріхувати, -хую, -єш, гл. Оболгать, оклеветать (многихъ). Як роспустить язика, так усіх на кутку пооббріхує. Харьк. у.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Росплямкатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться чмокать губами.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило. МВ. І. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОВОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.