Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цуркувати

Цуркувати, -кую, -єш, гл. Скручивать палкой веревку, связывающую что либо. Черн. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУРКУВАТИ"
Баусатий, -а, -е. = усатий. Вх. Лем. 390.
Букивчак, -ка, м. Зябликъ, Fringilla coelebs. Вх. Уг. 228.
За́годя нар. = загоді.
Кунтуш, -ша, м. Кунтушъ, верхняя мужская и женская одежда. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. Коли син женивсь козацький, доня любо бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягались. Мкр. Н. Гуляй душа без кунтуша, лиха прикупивши. Ном. № 12502. Єремія... був у багатому кунтуші. Стор. МПр. 76.
Обгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь вокругъ.
Обідранка, -ки, ж. Оборванная женщина.
Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Понизити Cм. понижати.
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора. КС. 1882. IV. 171.
Прохукувати, -кую, -єш, сов. в. прохукати, -каю, -єш, гл. Дышать, подышать зимой на окно, отчего намерзшій на немъ ледъ протаиваетъ. Прохукаєш вікно, глянеш на двір. Греб. 404.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.