Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ. Мнж. 168.
Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Желех. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ). Фр. Пр. 136.
Відцарювати, -рю́ю, -єш, гл. Окончить царствовать.
Опочивати, -ваю, -єш, сов. в. опочити, -чию, -єш, гл. Отдыхать, отдохнуть, почивать, почить.
Оріх, -ха, м. 1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Соловійко на орісі, зозуленька на калині. Грин. III. 178. 2) мн.болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. орішок, орішенько. Чуб. V. 11.
Повиряжати, -жа́ю, -єш, гл. Снарядить, отправить (многихъ). Повиряжали хлопців до прийому. Харьк. г.
Росхристатися, -таюся, -єшся, гл. Разстегнуться на груди. Росхристались та й ходить усюде. Сорочка росхристалась. Кв. II. 127.
Склепити, -плю, -пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2)о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер.руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. Екатер. г.зуби. Стиснуть зубы.  
Таксаторів, -рова, -ве Принадлежащій таксатору. Шейк.
Ухоркати, -каю, -єш, гл. Умаять, утомить, заморить. Ну і вхоркав же коня! Мирг. у. Слов. Д. Эварн.