Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Зажи́ра, -ри, об. 1) Обжора. 2) Любостяжательный, алчный къ богатствамъ, ненасытный.
Натуга, -ги, ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш.
Обсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. обсипатися, -плюся, -плешся, гл. 1) Быть осыпаемымъ, осыпаннымъ. обсипатися слізьми. Облиться слезами. 2) Осыпаться, осыпаться. Вже грушки обсипались. Листячко на йому (дубкові) обсипалось. 3) Окапываться, окопаться (валомъ). Високим валом воно (село) обсипалось.
Палечний, -а, -е. О колесѣ: зубчатый или съ кулаками. Палешне колесо.
Подокуповувати, -вую, -єш, гл. Докупить (во множествѣ).
Тікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Трепета, -ти, ж. Осина. Populus tremula. Ой седіла зозулечка в лісі на трепеті. Ум. трепі́тка. На тім боці при потоці трепітна ся трепле.
Тридесять, -ти числ. Тридцать. Єсть за тридесять земель попович Ясат.
Трость, -ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. 4) Зубья въ блят'ѣ. 5) = тро́ста. Трость з коня йде. Ум. тро́стка. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається.
