Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прищ

Прищ, -ща, м. 1) Прыщъ. Левиц. І. 7. 2) Родъ печенья. Сим. 231. Прищі прищити. Сим. 235. Ум. прищик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЩ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЩ"
Глинець, -нця, м. Аллюминій. Желех.
Гомбички (ед. ч. гомбичка, ж?) Металлическія пуговки. Гол. Од. 81.
Забрязча́ти, -зчу́, -зчи́ш, гл. = забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Мет. 436. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали. Макс. 1849. 11.
Затрима́ння, -ня, с. Задержка.
Наче нар. Будто, какъ будто, точно, словно. Як я почула, наче мене холодом обняло. Наче б пахнуть первої жони сльози. Рудч. Ск. I. 84.
Оманювати, -нюю, -єш, сов. в. омани — ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Обманывать, обмануть, надуть. 2) Обольщать, обольстить, очаровать.
Охоложати, -жа́ю, -єш, гл. = охолоджувати. Вогка земля, холодне повітря — ніщо її не охоложало. Мир. Пов. II. 74.
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Потьок, -ку, м. Струя, потекъ. Піт котився з їх потьоками. Левиц. Пов. 4.
Свекрушенька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЩ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.