Болячище, -щі, ж. Ув. отъ болячка.
Відгонити, -ню, -ниш, гл.
1) = відганяти.
2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Чим наївся, тим і відгонить. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Місцина справді стала пустирем одгонити.
Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Слово неправдиве звичаю не знає. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася.
Карба, -би, ж. Борозда.
Невпоїд нар. Больше, чѣмъ нужно для прокормленія; столько, что поѣсть нельзя. Було торік картоплі невпоїд.
Невчас нар. Не во-время.
Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила.
Посоромно нар. Совѣстно, стыдно.
Фіра, -ри, ж. Повозка, телѣга, подвода. Cм. хура. Наложив у неділю рано дві фіри снопів.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть.