Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
Ляпуна́, -ни, ж. Блинъ (въ загадкѣ). Прийшла кума до куми, дай, кумо, бубони, спекти собі ляпуни. ХС. III. 62.
Обторганий, -а, -е. Обтрепанный. Вх. Уг. 255.
Пообквітчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Попіддирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и піддерти, но во множествѣ.
Сорокоуст, -та, м. Сорокоустъ. Кв.
Сором, -му и -ма, м. Срамъ, стыдъ. Скрізь землю б пішла від стида й сорому. Кв. І. 46. со́рому набра́тися. Осрамиться. Оце якось такого сорому набрався, що думав з жінкою розплюваться. Харьк. г. без сорома казка. Сказка съ непристойностями. Выраженіе это употребляется, когда говорятъ о комъ либо, сдѣлавшемъ или сказавшемъ что-либо непристойное. Ум. соромо́к.
Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Левиц. І. 109. Ум. сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою. МВ. ІІ. 75.
Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Щасливе нар. = щасливо. Най вас Бог щасливе провадить. Ном. № 11885.