Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульбеґа, -ґи, ж. = картопля. = бульба 3. Вх. Пч. II. 36.
Визбірки, -рок, ж. мн. Выборки. Левч. 18.
Засмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють. Шевч. 28.
Збуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. збу́рити, -рю, -риш, гл. 1) Разорять, разорить, разрушать, разрушить, повалить. Мов городи, що ти збурив, пам'ять його зникла. К. Псал. 17. 2) Волновать, взволновать, возмущать, возмутить. Та дума блискавкою мигнула в його голові, збурила всю кров. Левиц. І. 249.
З'юртуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = загартуватися. На дворі з'юртувались і на щось дивились, до сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають, Харитину, всю беседу й молодих лякають. Мкр. Н. 26.
Остерегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. остерегтися, -жуся, -же́шся, гл. Остерегаться, остеречься, поберечься. Г. Барв. 105. Які лиш не остережуться, а їй на острів попадуться, тих переверне на звірей. Котл. Ен.
Повідламувати, -мую, -єш, гл. Отломать (во множествѣ). Повідламував усі колючки з тернової гілки.
Розсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсунути, -ну, -неш, гл. Разсовывать, разсунуть, раздвигать, раздвинуть.
Утарабанити, -ню, -ниш, гл. Втащить, вбросить. Втарабанили б у воду. Мнж. 132. Втарабанила вона в діжу і житного (борошна). Мнж. 98.
Шаленство, -ва, с. Безуміе.