Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Виходець, -дця, м. Выходецъ. Котл. Ен. І. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. І. 121.
Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. Желех. 2) = Грань 3. Желех.
Дорі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. дорі́затися, -жуся, -жешся, гл. Дорѣзываться, дорѣзаться.
Напроти́ти, -рочу́, -ти́ш, гл. Напречь. Cм. напрутити 1. Дикий кабан зімою риє землю — рило в його м'ягке, а він його так напротить, що риє краще, як лопаткою. Терск. об.
Ошада, -ди, ж. и ошадина, -ни, ж. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Попутник, -ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131.
Трахтирників, -кова, -ве Принадлежащій трактирщику.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Щеп и щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. Ном. № 7142. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Шевч. 495. Ум. щепочка.