Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причал

Причал, -лу, м. 1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять. 3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧАЛ"
Вереду меж., обозначающее капризничанье. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Вереду-вереду та пасла дівчина череду. Харьк.
Вицідити, -джу, -диш, гл. 1) Выцѣживать, выцѣдить, нацѣдить. О слезахъ: заставить пролить. Потопи сих нових фараонів у тих сльозах..., що вони вицідили з очей вдовичих та сирітських. Св. Л. 302. 2) Выпивать, выпить. Вицідили вони самотужки глек слив'янки. Кв. II. 55.
Дова́жити Cм. Доважувати.
Закипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закипі́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. Шевч. 48. 2)кро́в'ю. се́рце кро́в'ю закипа́є. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Що в козака серце замірає, а в дівчини кров'ю закипає. Чуб. V. 135. 3) Начинать сердиться, разсердиться, разгнѣваться. Закипів же й я тоді: «Да ти, кажу, Якове, говори доладу!» МВ. І. 107. То же значеніе — гніво́м. Злякаються усі правдиві люде і закиплять гнівом на нечестивих. К. Іов. 38. 4) так шку́ра на тобі́ й закипи́ть! Будешь вся избита. Г. Барв. 287.
Ко Неотдѣлимая частица, употребляющаяся при повелит. наклоненіи, подобная русскому ка. Ходи-ко, дай-ко! Вх. Зн. 26.
Придавлювати, -люю, -єш, сов. в. придавити, -влю́, -виш, гл. Придавливать, придавить. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. І. 8. Мороз як придавив — стало холодно. Чуб. І. 6.
Пробувати, -ва́ю, -єш, гл. Быть, находиться, пребывать, жить. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати. Мет. 349.
Самоцвіт, -ту, м. Самоцвѣтъ, драгоцѣнный камень. Була убрана на весіллі в жемчузі, в дукачах і самоцвітах. Стор. І. 34. Переносно: вообще что-либо прекрасное по своимъ природнымъ качествамъ. (Українська мова) зоставила багато свого самоцвіту в польській словесності. К. ХП. 116.
Сохар, -ра, м. Бревно съ развилиной, стоящее на плоту сплавного лѣса (тальби), — на немъ плотовщикъ кладетъ свои вещи. Шух. І. 181.  
Створіння, -ня, с. Твореніе, тварь. Житом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.