Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Зажо́хнутися, -нуся, -нешся, гл. Издохнуть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Як добре вгодована свиня, а спека та далеко гнати, то й зажохнеться. Иронически говорится и о толстомъ человѣкѣ.
Зака́йок, -йку, м. = закальок.
Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. вона на такий здіб, що і... Она такова же по внѣшнему виду, какъ и...
Лебедя, -ді, ж. Лебедь-самка. Стенька вже була, а хороша та чепурна, як тая лебедя. Ум. лебідка, лебідонька, лебідочка.
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
На́падка, -ки, ж. Рыболовный снарядъ, родъ сака.
Напрями́ти, -ся. Cм. напрямляти, -ся.
Ранісінько нар. Очень рано. До схід сонця ранісінько. Рано-ранісінько схоплюся.
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл.
1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у.
2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще.
