Бистря, -рі, ж. = бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді.
Валило, -ла, с. Родъ валяльни (при водяной мельницѣ) безъ пестовъ, гдѣ дѣйствуетъ одна вода.
Гарний, -а, -е. Хорошій, красивый, пригожій. З гарної дівки гарна й молодиця. Гарна, як квітка гайова. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Гарна пісня. Гарна година., Ум. гарненький, гарнесенький. Гарненький голосок, та чортова думка.
Дерча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Дрібот́ун, -на, м. Говорунъ, много и быстро говорящій, болтунъ. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий).
Панянка, -ки, ж. Барышня. Були і тії там панянки, що наряжались на показ. Ум. панянонька, паня́ночка. Всі дівоньки-паняноньки таночок ведуть.
Скупощі, -щей и -щів, ж. мн. Скупость. У скупощах не кохайся.
Шкарупіль, -лі, ж. Обноски мѣхового платья.
Штемпаль, -ля, м. Одинъ изъ столбовъ, которые замѣняютъ фундаменть въ деревянной постройкѣ; на штемпалі кладутъ підвалини.
Штука, -ки, ж. 1) Часть чего либо, кусокъ. Що це за свита? і тут штука, і тут штука, — уся штукована; хоч би з цілого була зроблена. Кусокъ мѣха, вставляемый въ мѣхъ тамъ, гдѣ попадается мѣсто безъ шерсти, которое вырѣзывается. 2) Искусство. 3) Вещь. Шкода муру, — старосвітська штука. 4) Хитрость, уловка, продѣлка. А тут є якась німецька штука, що усе оце робить. братись на штуки. Употреблять хитрости, уловки. 5) Диковина, трудность. Не штука роскинути, а штука зібрати. Не штука наука, а штука розум. Бити не штука. 6) огнева штука. Феерверкъ. Перед домом вкопували риштовання за для огневих штук. Ум. штучка, штучечка.
