Баси, -сів, мн. = басамани. Баси по мені поробив.
Бірник, -ка, м. Мелкій сосновый лѣсъ, сосновая роща.
Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Колоти, -лю, -леш, [p]одн. в.[/p] кольну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Колоть. В серце коле. Голкою колов. Піде вогонь од ноги по тілу, — кольне аж у голові.
2) Бодать. Рогата скотина вдасться, то всіх коле. Коли б свині роги, то б усіх поколола.
3) Убивать, закалывать. (Гайдамаки) прибігли туди, давай колоть орендаря і всіх жидів.
4) Рѣзать (свиней).
5) Раскалывать. Тріски колоти.
Линтва́рь, -ря, м. Шкура годовалаго ягненка. Ум. линтваре́ць, линтварик.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Полонина, -ни, ж. Горная равнина, пастбище на вершинахъ горъ. Ой висока полонина з вітром говорила. Ум. полонинка. полони́ночка.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє.
Спуховий, -а, -е. О ямѣ, вообще углубленіи: книзу постепенно суживающійся. У мого сина копанка спухова.
2) О возвышеніи: кверху постепенно суживающійся.
