Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивітрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. вивітритися, -рюся, -ришся, гл. Вывѣтриваться, вывѣтриться. Аф. 325.
Зателе́нькати, -каю, -єш, гл. = задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Хата, 95. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники. Мир. Пов. II. 129.
Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Обмочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Замачиваться, замочиться. Хоч по шию в воду та до свого роду, хоча й обмочуся — в роду обсушуся. Чуб. V. 474.
Олейкарь, -ря́, м. Дегтярникъ. Малярі, або олейкарі, привозять дехоть, у них купують люде. МУЕ. III. 46.
Перехилити, -ся. Cм. перехиляти, -ся.
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ. Уман. у.
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
Топірня, -ні, ж. Часть плуга: доска для помѣщенія топора. Чуб. VII. 399.
Шелудівка, -ки, ж. Родъ писанки съ орнаментамъ изъ неповної рожі. КС. 1891. VI. 374.