Блатнарь, -ря, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар'ями прибивали.
Вочі, -чей, с. = вічі.
Побояринувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть шаферомъ на свадьбѣ.
Подибати, -баю, -єш, гл.
1) Пойти съ трудомъ, поплестись. Подибала стара мати дочку з милим розлучати.
2) Встрѣтить; найти, попасть. Він дав страву яку тілько подибле.
Поди́мок, -мку, м. Подниманіе? Вѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків?
Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл.
1) Плакать, стонать, простонать.
2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє.
Пундюха, -хи, ж. Названіе коровы.
Стернити, -ню́, -ни́ш, гл. Управлять рулемъ.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Шевців, -цева, -ве Принадлежащій сапожнику.