Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виднота, -ти, ж. Свѣтъ, освѣщеніе, ясность. Нехай одчинені двері, — тепла найде в нашу хату. — А од вас видноти в мою, бо в мене темно. Пирят. у. на видноті. На освѣщенномъ мѣстѣ. Ясної ночі ставляють на видноті, супроти зірок, дійницю з водою. Грин. II. 46.
Відчудити, -джу, -диш, гл. Знахарскимъ, вѣдовскимъ способомъ вылѣчить. Прийшла біда до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Зрубати Cм. зрубувати.
Надгро́бок, -бка, м. = нагробок. Вистоявши службу, Шрам ходив із своїми од одного надгробка до другого. К. ЧР. 100.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. ЗОЮР. II. 102. Дірявого мішка не наситиш. Ном. № 4754. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. Грин. III. 104. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили. Котл. Ен.
Неосудний, -а, -е. Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить. Волын. г.
Неприхильно нар. Неблагосклонно; недружелюбно.
Позомлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и зомліти, но о многихъ.