Відлити, -ся. Cм. відливати, -ся.
Гости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила прозьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Повиїдали.... ут страву.... нічим людей гостити.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Жми́кати, -каю, -єш, гл. = жмакати 2. Жмикати сорочку.
Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів.
Підпалкувати, -ку́ю, -єш, гл. = підпалакати.
Салдатня, -ні, ж. соб. Солдаты. Ото скільки салдатні.
Святиця, -ці, ж. Святая, угодница божія. Свята святиця, небесна цариця.
Тупотання, -ня, с. Топотъ.
Чимерка, -ки, ж. = чемерка.
