Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бочка, -ки, ж. 1) Бочка. Шух. І. 250. Горілочки бочка. Чуб. ІІІ. 243. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 46. Ум. бочечка. Чуб. ІІІ. 456.
Відмерти Cм. відмірати.
Вус, -са, м. см. ус.
Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Дубрі́вка, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Опат. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. Грин. III. 251. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Попідлизуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Подольститься (о многихъ). Вони попідлизувалися до хазяйки, так їм і добре, а як я не вмію підлизуватися, так мене й гризуть усі. Харьк.
Устоньки, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. ІІ. 129.