Бундячитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися. Возний, — так і бундячиться, що помазався паном.
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ.
Еле́гія, -гії, ж. Элегія. Як би ви знали, паничі, де люде плачуть живучи, то ви б елегій не творили.
Замогори́чити, -чу, -чи́ш, гл. У гостить магарычемъ, напоить пьянымъ при сдѣлкѣ.
Підбасок, -ска, м. Баритонъ. Та що за голос важний! чистий голосний підбасок.
Подонизувати, -зую, -єш, гл. Донизать (во множествѣ).
Приговірка, -ки, ж. = приповідка.
Скепкувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать пакость въ насмѣшку? Москаль проклятії так зробив їм да такую капость скепкував.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. — ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. — дух. Испускать, испустить духъ, умереть.
2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума.
3) Случать, случить (животныхъ).
4) — на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана.
Стеклий, -а, -е. 1) Плотный. Вільшина, то вона мнягка, а от берестина, то це дерево стекле.
2) О деревѣ или иномъ стеблистомъ растеніи, растущемъ въ густой заросли: тонкій к высокій.
