Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прирощений

Прирощений, -а, -е. Приросшій. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРОЩЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИРОЩЕНИЙ"
Вибовтувати, -тую, -єш, сов. в. ви́бовтати, -таю, -єш, гл. Выплескивать, выплескать, разболтать, расплескать.
Вищипати Cм. вищипувати.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Зогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. зогрітити, -шу, -ши́ш, гл. = згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.
Крушити, -шу́, -ши́ш, гл. Мять, сокрушать. З старим жити, тіло крушити. Ном. Журба мене круше. Чуб. Не сушіте, не крушіте моєї молодости. Гол. І. 232.
Мі́шаний, -а, -е. Смѣшанный.
Наза́влеги нар. = в-обляги. Желех.
Прасунок, -нку, м. 1) Скорбь, огорченіе, безпокойство. Ой не услишай, Господи, клятьби моєї, що я своїх синів кляла-проклинала: у своїй голові великий прасунок мала. ЗОЮР. І. 24. 2) Хай йому прасунок! Чортъ съ нимъ. Ном. № 5123. Нехай йому лихий прасунок, як голодом нам помірать. Котл. Ен. III. 24.
Прослух, -ху, м. Слухъ, вѣсть, извѣстіе. Ні слуху, ні прослуху. Ном. № 1936.
Слобода 1, -ди, ж. Свобода. Ном. № 703.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИРОЩЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.