Вимисливий, -а, -е. Капризный, прихотливый. Се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її.
Гаска, -ки, ж. Молотокъ для разбиванія кусковъ соли вываренной на солеваренныхъ сковородахъ.
Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Льод, -ду, м. = лід. од льо́ду до льо́ду. Годъ. Ум. льодок, льодочок. Бігла кізонька льодком-льодком.
Миркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Бормотать. Миркоче собі під ніс.
Остити Cм. остивати.
Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл.
1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив.
2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Приятель, -ля, м. Другъ, пріятель. Поки щастя плужить, поти приятелі служить. Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут, а я поїду.
Царенко, -ка, м. Царевичъ. Як його (царя) не було дома. — народились царенко і царівна.