Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ганчірина, -ни, ж. = ганчірка.
Лязу́рок, -рка, м. Синька.
Мудренець, -нця и мудрень, -ня, м. Раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252. Вх. Лем. 436.
Пограти, -граю, -єш, гл. 1) Поиграть. 2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. Лубен. у. А котрий котрого пограв. Лубен. у.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній. Вх. (Желех.).
Придобно нар. Удобно, съ удобствомъ. Я живу собі придобно на своїй селидьбі. МВ. ІІ. 206.
Раптянка, -ки, ж. Быстрый и шумный ручей. Желех. Вх. Зн. 58.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Хрустка, -ки, ж. Хрящъ. Вх. Пч. І. 15. Cм. хрящ 1.
Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Ном. № 1182. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. МУЕ. III. 88. (Черниг.). 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 141. Ум. чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чуб. V. 20. Чуб. ІІІ. 308. Чобітки шкапові. Рудч. Ск. I. 213. Чобіточки роззули. Грин. ІІІ. 694. Ув. чоботи́ще.