Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́рідник, -ка, м. Чортъ. Шух. І. 36. Арідник го знає! — Чортъ его знаетъ. Фр. Пр. 9.
Достру́гувати, -гую, -єш, сов. в. доструга́ти, -га́ю, -єш, гл. Достругивать, достругать.
Посвіт, -ту, м. Свѣтъ, огонь. Ідут вни дальше, аж з далека вздріли посвіт. Старший брат виріджиї найменшого, чи би не взів з тої хати посвіту. Гн. II. 241.  
Розслухати, -хаю, -єш, гл. Разслышать. Чи через.... жаб, чи.... через кого.... я щось не розслухав. Кв. І. 78.
Роскучматися, -маюся, -єшся, гл. = роскудлатися. (О волосахъ). Уман. у.
Стуснути, -сну, -неш, гл. Дать тумака, пинка, толкнуть. Та мене й стуснув у груди.
Сусідка, -ки, ж. 1) Сосѣдка. Посидь, сусідко, ще трохи видко. Ном. № 10887. 2) пт. Alauda cristata. Драг. 6. Ум. сусідонька, сусідочка.
Узадовзі нар. см. невзадовзі.
Узуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. узутися, узуюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. Чого сидиш надулася, чом в чоботи не взулася. Ном. № 9100. Устав бурлак зашатався, нема чобіт — не взувався. Макс.
Чамбул, -ла, м. Отрядъ конницы для набѣга, разъѣзда въ степи. Чамбули гординські. К. Дз. 68.