Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вуздечка, -ки, ж. Уздечка. Аби вуздечка, а кінь буде. Ном. № 5423.
Дзирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Деренчати. У коміні гуло, вікна дзирчали, у хаті все ходором заходило. Стор. МПр. 37.
Жар, -ру, м. 1) Жаръ. Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна. Рудч. Ск. II. 84. Так мене жар ухопив. Ном. № 8192. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. Одсадила, мов горщик од жару одставила. Ном. № 3506. Так, як на мене жаром сипнуло. Ном. № 4388. Зося сиділа червона, як жар. Левиц. І. 312. Ум. жаро́к, жаро́чок.
Кухарювати, -рюю, -єш, гл. Быть поваромъ.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень. Канев. у.
Питущий, -а, -е. Пьющій.
Поварувати, -ру́ю, -єш, гл. Сохранить, уберечь. Бог поварував. Вх. Зн. 18.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у.
Помолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Помолодѣть, сдѣлаться молодымъ. Помолодів і зробився ще кращий, ніж був. Рудч. Ск. І. 128.
Росточно нар. Безпутно? Літа мої молодії пішли росточно. Н. п.