Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брандзя, -зі, ж. = бур'ян. Вх. Лем. 394.
Горо́донько, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Гу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Мерзосві́тній, -я, -є. Очень мерзкій. Ах ти мерзосвітня! Харьк. г.
Обминати, -на́ю, -єш, сов. в. обмину́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Левиц. І. 62. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути. Мет. 60.
Поругатися, -га́юся, -єшся, гл.ким. Надругаться, поиздѣваться надъ кѣмъ. Як прийде бідний, як ним ся поругают, а як прийде богач..., як їго шануют. Гн. І. 60.
Прорісь, -сі, ж. = проріст. Прорісь пішла.
Розчухувати, -хую, -єш, сов. в. розчухати, -хаю, -єш, гл. 1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку. Котл. Ен. V. 59. 2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк. Кв. І. 91.
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.