Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білко, -ка, м. Кличка собакъ бѣлой масти. Грин. І. 33.
Вишкірити, -ся. Cм. вишкіряти, -ся.
Відроскошувати, -шую, -єш, гл. Пожить въ довольствѣ, въ роскоши. Це вона там одроскошує. Пирят. у.
Зару́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заревѣть? Заруй, туре, буйний туре, буковинський туре! Федьк. (Ватра, 104).
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Рація, -ції, ж. 1) Основаніе, причини, поводъ. Чи не мав но цей чоловік рації? О. 1862. VI. 96. І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним? Левиц. І. 1. 303. 2) Привѣтственная рѣчь, поздравленіе. Посла к латину приступились, три рази низько поклонились, а старший рацію сказав. Котл. Ен. IV. 27.
Росколина, -ни, ж. Разщелина, трещина. Левиц. Пов. 362. Вода в росколини лилася. Котл. Кн III. 37.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Укачати, -ся. Cм. укачувати, -ся.
Шкарлубина, -ни, ж. = шкалубина. О. 1862. VIII. 49.