Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відповідувати, -дую, -єш, гл. = відповідати. А що він відповідував? Черк. у.
Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.
Закмети́ти. Cм. Закмічувати.
Маста́к, -ка́, м. = мисте́ць. От я до жалю не мастак. Котл. Ен. VI. 49.
Ме́шти, мешт, ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки. Желех.
Микуля́ти, -ля́ю, -єш, гл.очи́ма. Смотрѣть, избѣгая встрѣчаться глазами, чувствуя себя неловко. Микуляє очима, як кіт на глині. Ном. № 3187. Въ другомъ случаѣ: Не микуляй очима, бо не твоя дівчина. Слѣдить глазами? Поворачивать глаза слѣдомъ за чѣмъ? Мил. 103.
Поминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Минуть. Поминулися в саду яблучка, ще й солодкії дульки; поминулося дівуваннячко, ще й дівоцькії думки. Грин. III. 224. Поминуться роскішеньки, і сама я бачу. Чуб. V. 517.
Сніжний, -а, -е. = сніговий. Буде дуже сніжна зіма. Грин. І. 254.
Фармужити, -жу, -жиш, гл. Махать фармугою. Подольск. г.
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.