Гру́ба, -би, ж. Печка для отапливанія, комнатная печь. Принеси цеглинку, або кахлю з груби. Товстий такий, як груба. Ум. Гру́бка.
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох.
Підв'язь, -зі, ж. У плотниковъ: мѣсто, гдѣ балка запускается въ столбъ, служащій ей поддержкой.
Плющити, -щу, -щиш, гл. Закрывать глаза. Плющить він очі.
Подержати, -жу, -жи́ш, гл.
1) Подержать. Щось я маю їй сказати, за рученьку подержати.
2) — до хреста. Крестить, воспринять отъ купели. Таки своїх байстрят з десяток у год подержить до хреста.
Розвеза, -зи, ж. Разиня? Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє. Ночувала другу (ніч) під березою з тобою, козаче, розвезою.
Розвиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розвитися, -зів'юся, -єшся, гл.
1) Развиваться, развиться. Ми попередили свою мову, розвиваючись на инчих полях.
2) Распускаться, распуститься. Як ми з тобою спізнавалися, сухі дуби розвивалися.
Скілька, скільки, скілько, мѣст.
1) Сколько. Не питав і не знав де вони і скільки.
2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок.
3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху.
Угасити, -шу, -сиш, гл. Потушить. Зоставсь ти без роду, без хати на світі, щоб родом коханим серця не скувати, хатнім упокоєм духа, не вгасити.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою?