Банта, -ти, ж.
1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Кури сплять на бантах. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах.
2) мн. банти = вергуни.
Горла́нь, -ня́, м. Крикунъ. Чи по неволі, чи по волі? Кричить аркадський їм горлань.
Жма́ки, -ків, ж. мн. Выжимки. Жмаками з буряків добре годувати худобу.
Заблу́да, -ди, об. Заблудившійся.
Зненавидіти, -джу, -диш, гл. Возненавидѣть. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа.
Зукрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. зукрасити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Вони його любили, мов жертву ідольську квітками зукрашали. Султанські зукрашені кіосками сади.
Маґера́н, -ну, м. Раст. = майран.
Поганчати, -чаю, -єш, гл. = паганшати. Ольга все кращала та кращала, Катерина поганчала.
Почучверіти, -ріємо, -єте, гл. Захирѣть (во множествѣ). Як ударила спека, так мої огірки й почучверіли.
Хвален, -на, -не. Краткая форма отъ хвалений, хвальний. Велик Господь, велик і хвален во граді Божім на Сіоні. Будеш славен і хвален як: Морозенко.