Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко!
Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Клін, кло́ну, м. = кльон.
Парубча, -чати, с. Не вполнѣ взрослый парень.
Підтрухнути 2, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Притупцьовувати, -вую, -єш, гл. Притопывать.
Стілечки, стілечко, нар. Ум. отъ стільки.
Хижка, -ки, ж. Ум. отъ хижа.
2) — слимакова, слимача. Раковина улитки.