Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ. Мнж. 168.
Вагон, -ну, м. Вагонъ. Порядився з людьми на цілий вагон на чугунку возити овес. Г. Барв. 204.
Кендя, -ді, ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, -дів. 1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72. 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.
Ковбатка, -ки, ж. Кусокъ. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Алв. 50. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку. Ном. № 938.
Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин. Вас. 172.
Похапати, -па́ю, -єш, гл. Расхватать. Дочок шляхетських і старшинських козаки собі за жінок силою инших похапали. К. ЧР. 357.
Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Челядинонька, -ки, ж. Ум. отъ челядина.
Шевлюга, -ги, об. Дрянь, мерзавецъ.
Шкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати. Черниг. у.