Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закувікати

Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. Рудч. Ск. І. 3. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУВІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУВІКАТИ"
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали. Чуб. ІІІ. 408.
Корчувати, -чую, -єш, гл. Корчевать. Чигир. у.
Паруха, -хи, ж. 1) Родъ сметаны, полученной отъ смѣшенія паренаго молока съ обыкновенной сметаной. Лохв. у. Cм. колотуха. 2) Водка. Ой піду я до корчми, нап'юся парухи. Грин. III. 661.
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять. Черном.
Приговтатися, -таюся, -єшся, гл. Освоиться, ознакомиться.
Прокладати, -да́ю, -єш, сов. в. прокласти, -кладу́, -де́ш, гл. Прокладывать, проложить. Проклали зірочки дорогу у Русалим. Стор. МПр. 41.
Розцвіт, -ту, м. Расцвѣтъ, процвѣтаніе. Стали сі люде.... міркувати, яким би робом зупинити розцвіт української мови. К. ХП. 125.
Таралишник, -ка, м. Раст. Gentiana cruciata L. Анн. 154.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Хрестинний, -а, -е. Крестильный, относящійся къ таинству крещенія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУВІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.