Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закувікати

Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. Рудч. Ск. І. 3. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУВІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУВІКАТИ"
Безощадність, -ности, ж. Безпощадность. К. МБ. II. 118.
Гира! меж. Понуканіе для лошади. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок. Гол. І. 351.
Злословити, -влю, -виш, гл. Злословить. І хто твоє ім'я злословить. К. Псал. 155.  
Менту́з, -за, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Набі́гти Cм. набігати.
Прохапуватися, -пуюся, -єшся, гл.крізь вуха. Так вищит, аж ми сі крізь вуха прохапує. Фр. Пр. 197.
Раст, -ту, м. Раст. a) Primula veris. Шух. І. 22. б) Anemon nemorosa. Вх. Пч. І. 8.
Сеч, -чі, ж. Моча, урина. Борз. у. Дуже добре діло виносити ад хворого сеч, шоб не застоювалась. Волч. у. Кінська сеч. Мнж. 140.
Стебельце, -ця, с. Ум. отъ стебло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУВІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.