Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закувікати

Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. Рудч. Ск. І. 3. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУВІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУВІКАТИ"
Волосення, -ня, с. и волосень, -ні, ж. = волосінь. Борз. у. Черк. у. Вас. 152.
Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. ІІ. 70. Бодай тая річка очеретом заросли. Чуб. III. 123.
Міша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Мѣшать, смѣшивать, перемѣшивать. Мішай кашу. Пане гетьмане!.. старого пса непристойно мішати в нашу компанію. К. ЧР.
Направе́ць нар. Направо. Вх. Зн. 40.
Переділити, -ся. Cм. переділяти, -ся.
Підхарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = підхарчувати.
Поро́бок, -бка, м. = Уток. Н. Вол. у. МУЕ. III. 15. ЕЗ. V. 223.
Стежити, -жу, -жиш, гл. Слѣдить. Не кусай, не стежи і не лежи. Ном. № 13255.
Турлук, -ка, м. Земляной кирпичъ. Шейк.
Хлянути, -ну, -неш, гл. 1) = хляти. Б'є.... аж рука хляне. Гн. І. 89. 2) Литься. А вода хляне та й хляне. Черк. у. 3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула, О. 1861. X. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУВІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.