Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закувікати

Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. Рудч. Ск. І. 3. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче. Вх. Уг. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 55.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУВІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУВІКАТИ"
Біднити, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями. К. Досв. 115.
Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти. Чуб. V. 37.
Знегіддя, -дя, с. Невзгоды, тяжелое время. Тяжко, тяжко мені з дому тебе одправляти, а ще тяжче біля себе в знегідді держати. Макс. (1849). 7.
Милійо́н, -на, м. = миліон. Харьк.
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Стопляти, -пляю, -єш, сов. в. стопити, -плю, -пиш, гл. 1) Расплавлять, расплавить, растапливать, растопить. 2) Сплавлять, сплавить вмѣстѣ. 3) Затоплять, затопить. Плаче сокіл, плаче, сльозами ридає, дрібними сльозами всі луги стопляє. О. 1861. IV. 94.
Харцизник, -ка, м. = харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці. К. Іов. 53.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУВІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.