Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приймачисько

Приймачисько, -ка, м. = приймачище. Забув приймак-приймачисько хліба й соли взяти. Чуб. III. 127.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 418.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЙМАЧИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЙМАЧИСЬКО"
Бляшечка, -ки, ж. Ум. отъ бляха.
Ворітниця, -ці, ж. 1) Доска въ воротной створѣ. Cм. ворота. Дойшли вони до воріт, Остап осадив сало (що ніс) на ворітницю. О. 1862. I. 35. Иногда во мн. ч.: ворота. Втворіть ворітниці! АД. І. 41. 2) глуха ворітниця. Столбъ, къ которому привязаны ворота. Мнж. 135.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Перевити Cм. перевивати.
Піснотворній, -я, -є. Творящій пѣсни. Піснотворній ґеній. К. ХП. 129.
Повеличити, -чу́, -чи́ш, гл. Сдѣлать большимъ, чѣмъ слѣдуетъ. Маштер, як робив криж, повеличи́в. МУЕ. III. 43.
Позгонити, -ню, -ниш, гл. 1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили. Мир. ХРВ. 39. 2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.
Покопотіти, -почу, -тиш, гл. Побѣжать мелкими шажками, стуча ногами (о дѣтяхъ). Раді діти уволити материну волю: ізнялись, покапотіли на могилу в поле. К. Досв. 81.
Пруття, -тя, с. соб. отъ прут. Роспустили верба листя, а береза пруття. Грин. III. 181. Пішло щастя в ліс по пруття. посл. ум. пруттячко.
Рябісінько нар. Совершенно пестро, рябо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЙМАЧИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.