Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балякати, -каю, -єш, гл. = балакати. Чую, балякає з кимсь. О. 1862. VII. 38.
Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка. МУЕ. III. 54.
Кулиця, -ці, ж. Родъ сорной травы. Ліпша ріля раная та як тота пізная, бо на раній пшеница, а на пізній кулица. ЗЮЗО. II. 530.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий. МВ. І. 44.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Розворовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. розворуватися, -руюся, -єшся, гл. О возѣ: быть удлиненнымъ при помощи шеста. Чуб. VII. 403.
Українка, -ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. К. Досв. 44. Ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку. АД. І. 84.
Хижацтво, -ва, с. Хищничество. К. XII. 87, 73.