Вагота, -ти, ж.
1) Тяжесть. Ваготу набірати. Звелів водам згромадитись на хмарах. І ваготи не чують, не порвуться.
2) Беременность. Сестра у ваготі ходить.
Зада́внюватися, -нююся, -єшся, сов. в. зада́внитися, -нюся, -нишся, гл. Застарѣвать, застарѣть.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Лю́лечка, -ки, ж. Ум. отъ люлька.
Му́рзати, -заю, -єш, гл. Пачкать, марать (лицо, руки).
Окружати, -жа́ю, -єш, сов. в. окружити, -жу, -жи́ш, гл. Окружать, окружить. Фригійців окружить.
Орлиця 2, -ці, ж. Самка орлиная, орлица.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь.
Руйнувати, -ну́ю, -єш, гл. Разрушать, разорять, истреблять, уничтожать. Згода дім будує, а незгода руйнує. Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати. Руйнують твій народ поганці. Тяжко важко заспіває, як Січ руйнували.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл.
1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті.
2) — коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Cм. тупцювати.