Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виділовий, -а, -е. 1) Относящійся къ комитету, бюро, правленію). 2) Членъ комитета, бюро, правленія. Желех.
Гукани́на, -ни, ж. Крики, окликанія.
Зви́сник, -ка, м. Обрывистый берегъ. Угор.
Моло́тник, -ка, м. Молотильщикъ.
Ножіний, -а́, -е́ = ножаний. Ножіна ступа. Шух. І. 161, 162.
Повітовий, -а, -е. Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238.
Пооб'язуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пообв'язуватися.
Попряхи, -рях, ж. мн. Дневныя собранія дѣвушекъ въ досвітчаній хатѣ, безъ участія парней, для пряденія и другихъ работъ; бываютъ послѣ 1 октября. Мил. 61. Приходь до мене на попряхи. КС. 1883. XII. 698. Після Миколи не виходила ні на досвітки, ні до кого на попряхи. Мир. Пов. І. 137.
Смеречнюк, -ка, м. пт. Fringilla (Pinicola) enucleator. Вх. Пч. II. 11.
Човпти, -пу́, -пе́ш, гл. 1) Колотить, бить. Човпуть його, мов дурного. Ном. № 6217. 2) Твердить, повторять одно и то-же. Чоловік одно човпе. Чуб. II. 538. Все човпеш, що ти зав'язав мені світ. Левиц. Пов. 77. 3) Плестись, тащиться. Човпе старий селом. Драг. 179.