Добро́дійка, -ки, ж. 1) Благодѣтельнница. 2) Сударыня. "Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шано́вна добро́дійко! Високопова́жна добро́дійко. Милостивая государыня! Ум. Добро́дієчка.
Довгові́чно нар. Долговѣчно, долговременно.
Долі́шній, -я, -є. Внизу лежащій, нижній. Cм. доліський.
Забахурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Пуститься въ развратъ. Ти поїдеш, а жінка забахурує з молодчими.
Лабайдак, -ка, м. = лайдак? Чоловіче-лабайдаче, на що жінку продаєш?
Памеги, -гів, м. Облака.
Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой.
Поганяти, -ня́ю, -єш, гл. Погонять. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Оре милий своїм плугом, чужа мила поганяв.
Скоромити, -млю, -миш, гл. Скоромить.
Хуркнути, -ну, -неш, гл.
1) Порхнуть, броситься. Хуркнула йому відьма, як вітер, між ноги, звалила додолу.
2) Быстро отправиться. А давай хуркнем у Сорочинці!
