Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Дошкуля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дошкул́ити, -лю, -лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Боли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Г. Арт. (О. 1861. III. 110). Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Стор. І. 110. Дошкулив, мов пугою по воді. Ном. № 3938.
Охуднути, -ну, -неш, гл. Похудать. Поки гладкий охудне, то худий здохне. Ном. № 5678.
Переголосувати, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Покарлючити, -чу, -чиш, гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені? Харьк. у.
Полуднє, -ня, с. Полдень. Чи то зоря розсвітає? Чи полуднє гріє? Чуб. V. 2.
Почестка, -ки, ж. 1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Н. Вол. у. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Г. Барв. 205. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини. Г. Барв. 423. 2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку. Черк. у.
Прибивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прибити, -б'ю́, -беш, гл. 1) Прибивать, прибить. Дошку прибий гвіздками. 2) Прибивать, прибить чѣмъ либо упавшимъ сверху и придавившимъ внизъ. Бодай тебе, мій миленький, ворота прибили, а щоб тебе опріч мене инші не любили. Мет. 63. 3) Прибивать, прибить, приносить, принести (водою). Хвиля прибила човен до береш. 4) Только сов. в.? Подогнать, понудить. І робити не прибити, а жать не нагнеться. Грин. III. 67.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.
Торбинонька, торби́ночка, -ки, ж. Ум. отъ торба.