Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бральниця, -ці, ж. = браля. Желех.
Відважити, -ся. Cм. відважувати, -ся.
Змія, змії, ж. Змѣя. А під тим каменем да люта змія лежить. Чуб. III. 440. Ум. змійка.
Надава́ти, -даю́, -єш, сов. в. нада́ти, -дам, -даси, гл. 1) Надавать, дать. В подолку три таляри, що мі хлопці надавали. Чуб. V. 1163. Всякої всячини матуся надає. Сим. 203. Надає їй бебехів. Стор. 2) Придавать, придать. 3) Давать, дать въ приданое. А що, вже оженився? — Оженився. — А надано що за нею? Драг. 373. 4) Давать, дать достаточно, удовлетворить чѣмъ. Узявсь возити у ту піч дрова, та ніяк не надасть: тілько укине, — вже і нема. Мнж. 72. А морю широченному, глибокому, силенному води не надаси. Гліб. 108. 5) Назначать, назначить. Нового попа надано до нашої церкви. Кіевск. у. 6) Жаловать, пожаловать, даровать. 7) Надвигать, надвинуть на какую-либо сторону. Клали сіно, та на борозенний бік (у возі) надали. 8) Угораздить. Надала мені нечиста встрять у се діло! Ном. № 1846.
Повстина, -ни, ж. Кусокъ, штука войлока. Мкр. Г. 38. Положіт її на теплу і суху повстину. Мкр. Н. 5.
Рострусити, -ся. Cм. рострушувати, -ся.
Таточків, -кова, -ве = татків. Шейк.
Толк, -ку, м. = товк. На лихо Бог дасть толк. Ном.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу. Гол. ІІ. 703.  
Хамут, -та, м. Хомутъ. Чуб. І. 68. Вас. 159.