Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гужевня́, -ні́, ж. Часть плуга. Морд.
Дома́цуватися, -цуюся, -єшся, сов. в. дома́цатися, -цаюся, -єшся, гл. Дощупываться, дощупаться. Ти така гладка стала, що мабуть і ребер не домацаєшся. Васильк. у.
Наді́б'я, -б'я, с. Вещи, имущество. Того дня хто буде на криші, а надіб'є його в хаті, нехай не злазить узяти його. Єв. Л. XVII. 31.
Ниций, -а, -е. Подлый, низкій, пошлый. Як ница собака, знишку рве. Ном. № 3039. Дітки мої! — каже тоненьким ницим голоском. К. ЧР. 262. Чортяці ницу душу продаєш. К. ПС. 85.
Новорочник, -ка, м. Альманахъ. Сніп, український новорочник. Зкрутив Александр Корсун. Рік первий. Харьк. 1841.
Порости II, -темо́, -тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Рудч. Чп. 148. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Мет. 278. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. Зміев. у. 2) Нарости. Потіпають його за боки: чи багато поросло сам. Драг. 2.
Скипатися II, -паюся, -єшся, гл. = скіпатися. Тут Катря моя гине, а тут чоловік скипається проти мене. МВ. ІІ. 132.
Склепитися Cм. склепатися.
Ходьба, -би, ж. Ходьба. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли од ходьби. Кв.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. Гол. I. 168.