Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Треба табак одволожити. 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Відкудовчити, -чу, -чиш, гл. Поколотить. Опісля насилу люде виволокли з кімнати, так він його відкудовчив.
Глаза, -зи, ж. = логаза.
Мазлю́ка, -ки, об. Некрасивый человѣкъ. От такий мазлюка, а теж до дівчат.
Ми́тра, -ри, ж. Митра.
Ми́тусь, митусе́м, нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались.
Пагністки мн. Родъ растенія.
Перещепити Cм. перещеплювати.
Рознизати, -жу, -жеш, гл. Разорвать, разодрать. Як ухопить зо зла руками шовкову спідницю, так і рознизала од подолу до самого стану.
Тютюнниччин, -на, -не. Принадлежащій тютюнничці.