Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Закаса́ти, -ся. Cм. зака́сувати, -ся.
Заро́сся, -ся, с. Мѣстность за p. Росью. Желех.
Луп, -пу, м. 1) = дерун. Бодай вас луп облупив. Харьк. 2) Добыча военная. Величалися дейнеки будинковим лупом. К. Досв. 207.
Мірошникува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть мельникомъ.
Підмотувати, -тую, -єш, сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. І. 124.
Поспіл I нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Н. Вол. у. Поспіл три тиждні роблять. О. 1862. V. 111.
Розігріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розігрітися, -ріюся, -єшся, гл. Разогрѣваться, разогрѣться, нагрѣться, отогрѣться. Мнж. 1. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло. Котл. Ен.
Росівниця, -ці, ж. Родъ кушанья. Шух. І. 141, 142.
Терсувати, -сую, -єш, гл. Не беречь (вещей), истаскивать. Усе в тебе під ногами, терсуєш. Конст. у.
Хождати, -даю, -єш, гл. = ходити. Настави нас путями благими хождати. Чуб. І. 173.