Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

імня

Імня, імени, с. = ім'я. Грин. II. 345. Прибери пня, дай йому імня і з нюю буде чоловік. Ном. № 11173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІМНЯ"
Анта́м, нар. Вонъ тамъ. Гол. III. 455.
Вельбіб, -бобу, м. Родъ крупныхъ бобовъ. Вх. Лем. 396.
Навічни́й II, -а́, -е́ = навіжений. А він на нього так як навічний, так і кинувсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Пискнява, -ви, ж. Пискъ, пискотня. Оце пацюки підняли пискняву. Борз. у.  
Підліщки, -ків, мн. = підліски. Cм. підлісок. Вх. Пч. І. 8.
Притрухти, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Ретитися, -речуся, -тишся, гл. Биться, бороться. Галиц. Вх. Зн. 59.
Росколонизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Разселиться колоніями. К. Кр. 18.  
Черготіти, -гочу, -тиш, гл. = чергинькати. Чув, як він підпилює дуба в лісі, бо пилка черготіла дуже. Лохв. у. У млині камінь часто черготить. Лохв. у.
Шкарлубина, -ни, ж. = шкалубина. О. 1862. VIII. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІМНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.