Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визичати, -ча́ю, -єш, сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.
Гладущик, -ка, м. Молочный глиняный кувшинъ съ широкимъ и короткимъ горломъ. Могил. у. КС. 1893. VII. 76.
Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Купчак, -ка, м. Гвоздика, Tagetes erecta. О. 1861. XI. 29. Василечок, одбившись від свого роду, других василечків, що їх заступили задирливі купчаки, побратався з жменею конопель. МВ. ІІІ. 138. купчак дикий, болотний. Раст. Bidens tripartita. Вх. Пч. І. 9.
Насталювання, -ня, с. Насталенье, наварка сталью. Желех. У Марка Вовчка употреблено какъ названіе насталеннаго мѣста инструмента. Павло на ході взяв сокиру, що з під лави насталюванням блищала. МВ. (О. 1862. І. 89).
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Помочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Помокнуть, смокнуть.
Присідлувати, -лую, -єш, сов. в. присідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Притягивать, притянуть сѣдло подпругой. Шух. І. 78.
Стряхнути, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили. Харьк. г.
Улегці нар. Налегкѣ.