Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошарпатися

Пошарпатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Изорваться; изорвать на себѣ; исцарапаться. Коловсь сердешний об тернину, пошарпався ввесь об шипшину. Котл. Ен. III. 20. Еней тут крикнув, як на пуп; заплакався і заридався, пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. III. 9. 2) Потормошить другъ друга. Їден з другим пошарпалися, а не бились. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАРПАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШАРПАТИСЯ"
Відказ, -зу, м. Отвѣтъ. Стор. ІІ. 23. МВ. І. 133.
Господа́рський, -а, -е. Принадлежащій хозяину, владѣльцу, хозяйскій. Наймит.... каже: «десь господарські воли зайшли». Ном. № 14052. Я, дурню, господарську роботу робила. Чуб. V. 1067.
Заві́зник, -ка, м. Привозящій зерно на мельницу для помола.
Мере́ндзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Угор. Віл мерендже. Вх. Зн. 35.
Моли́твяний, -а, -е. = молитвений. Молитвяна дитина. Н. Вол. у.
Орда, -ди, ж. 1) Орда. Піди, сину, геть од мене, нехай тебе орда візьме. Чуб. V. 890. 2) Перен.: толпа. Помішників у його ціла орда. О. 1862. V. 72. Ордою — толпой. За молодою козаки ордою. Шевч.
Повіднімати, -маю, -єш, гл. = повідіймати.
Присилити Cм. присиляти.
Прудкий, -а́, -е́ Быстрый, скорый. Прудка річка. Прудка коза. Левиц. І. 92. Прудка дуже! за поріг не вийдеш, умреш. Шевч.
Червіньковий, -а, -е. Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды). Вас. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШАРПАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.