Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почуд

Почуд, -ду, м. Удивленіе, диво. Сон дивен, барзо дивен, на почуд. АД. І. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧУД"
Бурлачина, -ни, м. = бурлак. Ой да прийшли бідну бурлачину у некрути брати. Чуб. V. 1026.
Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.
Дзюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Журчать. Дзюрчить біжить криниченька, наповня ставок. К. Досв. 157.
Накрапля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Дѣлать крапинки. Шовком вишивати, злотом накрапляти. Голов. І. 158.
Оселка, -ки, ж. 1) Оселокъ. 2) = веселка.
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. Фр. (Желех.). 2) Упрямый, злобный. Вх. Зн. 74. 3) Вороватый. Шух. І. 33.
Хвиґа, -ґи, ж. 1) Винная ягода, Finis carica L. ЗЮЗО. I. 123. А діточкам черевички, хвиґ та винограду. Шевч. 116. 2) хви́ґи-ми́ґи. Лакомства, сласти. Були там і всякі панські шпундри, і витребеньки, і хвиґи-миґи, і дуже добре частування. Стор. МПр. 150.
Храмати, -маю, -єш, гл. = хромати. Переносно: грѣшить. Старий, а храмає. Ном. № 8669.
Цундрак, -ка, м. соб. Старое изорванное бѣлье, старая изорванная одежда. Желех.
Щавельний, -а, -е. Щавелевый, щавельный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.