Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

почовгатися

Почовгатися, -гаюся, -єшся, гл. Потереться. Почовгались чоботи. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧОВГАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЧОВГАТИСЯ"
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано. О. 1861. XI. 26.
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями. Шух. І. 33.
Пожиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пользоваться.
Прикладно нар. 1) Складно, связно. Усе так одповідає прикладно, як хлопець удатний. О. 1862. IV. 32. Пише прикладно одно до 'дного. Борз. у. Лаяться прикладно. Ном. № 13601. 2) Примѣрно.
Притухати, -ха́ю, -єш, сов. в. притух(ну)ти, -хну, -неш, гл. = пригасати, пригаснути. Левиц. І. 74.
Протекти Cм. протікати.
Рабування, -ня, с. Грабежъ. Рабуванням чужих осель живилися. К. Хм.
Серпень, -пня, м. Августъ.
Ставидло, -ла, с. 1) = ставище. Лубен. у. На ставидлі коні пасуться. 2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. ЗОЮР. І. 174. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Єв. Мт. IV. 6. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. Рудч. Ск. І. 11. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЧОВГАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.