Випозивати, -ваю, -єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Тілки дви карбованці й випозивав за бика.
Головайчик, -ка, м. Раст. Trifolium rubens. Cм. горішина 2.
Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки.
Кепкування, -ня, с. Насмѣшка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу.
Наважни́й, -а́, -е́ Склонный къ чему-либо. Не беріть цього чоловіка до себе: та він такий наважний до горілки, шо все переносить до жида.
Підсуччя, -чя, с. Шворка, на которой привязанъ поплавокъ (сучка) къ якорю лодки (дуба).
Скочистий, -а, -е. Покатый. Скочиста дорога.
Ступінь, -пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ступінь у ступінь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки.
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.