Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. відгоріти, -рю, -риш, гл. Отгорать, отгорѣть. Уже на коневі і хвіст одгорів. Рудч. Ск. І. 118.
Гирати, -раю, -єш, гл. Терять, тратить. Угор.
Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
Оюн, -на́, м. Вьюнъ. Вертиться як оюн в ополонці. Ном. № 3124.
Печениця, -ці, ж. Сушеные яблоки или груши. Угор.
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився. К. Псал. 3.
Покраяти, -краю, -єш, гл. Порѣзать на куски. Та, покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку. Ном. № 939, стр. 283.
Пообляпувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и обляпати, но во множествѣ. Заходилися танцювати по грязі і нас пообляпували. Сумск. у.
Припертися, -пруся, -пре́шся, гл. Притащиться. Тебе не кликано, так чого ж приперся? Харьк. г.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.