Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

похрумчати

Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХРУМЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОХРУМЧАТИ"
Багніт, -ту, м. Штыкъ. Подольск. г.
Захорона, -ны, ж. Защита. Желех.
Карасірниця, -ці, ж. Керосиновая лампа, преимущественно безъ стекла. Вас. 196.
Оситняг, -гу, м. Растеніе = осітняг. Ум. оситняжок. ЗЮЗО. І. 172.
Підповня, -ні, ж. Фаза луны: 2-я четверть. Святили воду на підповні. Черк. у.
Призористий, -а, -е. = призорий. Шух. І. 33.
Сплюнути Cм. спльовувати.
Чуберка, -ки, ж. = дійниця. Шух. І. 103.
Чудно нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Ком. І. 48. Чудно якось діється між нами. Шевч. Засмійсь, аби чудно. Ном. № 12671. Ум. чудненько.
Штанодран, -ну, м. Раст. = драпустан, Azalca pontica L. ЗЮЗО. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОХРУМЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.