Виложити, -жу, -жиш, гл. 1) = викласти. Глибоку криницю виложив цямриною. Виложив з печі хліба. Та й важно пісню виложено. 2) Наложить плату, сдѣлать налогъ. І землю взяли під толоку, ще й виложили платити від жадної товаряки.
Вислати Cм. висилати.
Відсторонь нар. Въ сторонѣ, отдѣльно.
Гегепнути, -пну, -неш, гл. То же, что гепнути, но еще сильнѣе.
Зашкря́бати, -баю, -єш, гл. Заскресть.
Подурити, -рю́, -риш, гл. Лиш най хоть подурить, що мня любить... я повірю.
Попухнути, -немо, -нете, гл. Опухнуть. Попухли ноги. Він зовсім хворий, в його волосся попухло, — насмѣшка надъ здоровымъ, жалующимся на болѣзнь.
Пошапкувати, -ку́ю, -єш, гл. — кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошинкували його да й кажуть.
Приломитися, -млюся, -мишся, гл. Приноровиться, примѣниться, набить руку.
Товаришник, -ка, м. Скотный дворъ.
