Буяння, -ня, с. 1) Быстрый, пышный ростъ. 2) Бушеваніе, буйство. Розбишацьке буяння. І гласу Божого не чули за буянням 3) Свободное, ничѣмъ нестѣсняемое движеніе, пареніе. Буяння гордого ума.
Відказуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відказатися, -жуся, -жешся, гл. = отговариваться, отговориться.
Зашкря́бати, -баю, -єш, гл. Заскресть.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Ум. лучченько.
Побгати, -бгаю, -єш, гл.
1) Полѣпить, подѣлать. Як побгають перепійці, борону, то тоді садовлять їх у піч. Прихвачусь мерщій до тіста, пироги побгаю.
2) Скомкать; сложить (напр. ткань). У нас коники посідлані стояли, у нас жупани побгані лежали.
Пуздря, -рі, ж. Прыщъ; волдырь.
Утримувати, -мую, -єш, сов. в. утримати, -маю, -єш, гл.
1) Удерживать, удержать.
2) Содерживать, содержать. Аби но виживитися та утримати свою родину.
Челяда, -ди, ж. = челядь. Ой де ж се ти, козаченьку, з криниці вмивався, — між усію челядою мені сподобався. Ум. челядонька. Там гуляла челядонька молода, а між того челядою Петрика нема.
Червонюх, -ха, м. Снигирь. Cм. снігур.
Четвертак, -ка, м.
1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ.
2) Бревно въ 4 сажня длиной.
3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. четвертачо́к.