Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Воювничий, -а, -е. = войовничий.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим.
2) Плодовитый (о животныхъ).
Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба.
Нано́шувати, -шую, -єш, сов. в. наносити, -ношу, -сиш, гл. Нанашивать, наносить. Соломи в сіни наносила. Ой пий, мати, тую воду, що я наносила.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Обихідчастий, -а, -е. = обіхідчастий. Хата обихідчаста.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ.
Плазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Пресмыкаться, ползать. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ плаз (Cм.).
Припрохувати, -хую, -єш, сов. в. припроха́ти, -хаю, -єш, гл. = припрошувати, припросити. Та виходьте, не бійтесь!... припрохував їх Сухобрус.