Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шуря-буря

Шуря-буря, ж. Вихрь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 520.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРЯ-БУРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРЯ-БУРЯ"
Байбарисовий, -а, -е. Барбарисовый.
Відшкварити, -рю, -риш, гл. 1) Оттопить (о салѣ). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.
Дзу́ґа, -ґи, ж. Крючекъ, удерживающій навій на ткацкомъ станкѣ. Вас. 165.
Заборо́на, -ни, ж. 1) Защита. 2) Запрещеніе.
На́вал, -лу, м. 1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. Федьк. Поезії. І. 91. 2) Наклонъ (стоящаго столба). Волч. у.
Напрями́ти, -ся. Cм. напрямляти, -ся.
Опарити, -ся. Cм. опарювати, -ся.
Підлащуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підластитися, -щуся, -стишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться подъ расположеніе чье, заискивать.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Чуб. II. 90. Сорока скрекоче — гості будуть. Ном. № 11793. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята. К. Дз. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУРЯ-БУРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.