Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шуря-буря

Шуря-буря, ж. Вихрь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 520.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРЯ-БУРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРЯ-БУРЯ"
Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.
Ганька, -ки, ж. Снарядъ, которымъ гонять рыбу. Мнж. 178. Тоже, что и бовт?
Гикати, -каю, -єш, гл. Икать.
Дій! I меж. Выражаетъ удивленіе и досаду. Дій його батькові! Хата. Дій його че́сти! Дій його ка́ту! Котл. Смотри пожалуйста! Экая диковина! Усе свої люде, а є між нами злодій! Дій його чести! на кого б то подумати? Кв. II. 281.
Окіп, око́пу, м. 1) Окопъ, валъ со рвомъ. Окіп (круг току) розвалила на десять локіт. Драг. 58. На долині при окопі дівчина гуляє. Чуб. V. 2) жидівський окіп. Еврейское кладбище. Житом. у.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Перебурхати, -ха́ю, -єш, гл. Перебушевать. Стишилось море, перебурхало.
Старостонько, -ка, м. Ум. отъ староста.
Удобен, -бна, -не, удобенний, -а, -е. Способный, годный. Та на коня сідай та предо мною повертай, та нехай я буду знати, чи удобен ти будеш поміж козаками пробувати. АД. І. 252.
Шурин, -на, м. Шуринъ. Ном. № 3409. Убив брата мойого, ще шурина свойого. Чуб. V. 739.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУРЯ-БУРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.