Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шуря-буря

Шуря-буря, ж. Вихрь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 520.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРЯ-БУРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРЯ-БУРЯ"
Бурли-Голова, -ви, м. Безпокойный человѣкъ, забіяка. Як прийде оця бісова бурли-голова додому, — так усе й піде перевертом по хаті. Екат. г.
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Висохти Cм. висихати.
Затра́тити Cм. затрачувати.
Подуга, -ги, ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги. Єв. Мт. XII. 20.
Розбондарюватися, -рююся, -єшся, гл. Заняться бочарствомь въ широкихъ размѣрахъ.
Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Сьомий, -а, -е. Седьмой. Не хвались сьомого дня. а хвались сьомого годи. Ном. № 9068.
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Ухач, -ча, м. = ухань. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУРЯ-БУРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.