Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шуря-буря

Шуря-буря, ж. Вихрь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 520.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРЯ-БУРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШУРЯ-БУРЯ"
Вабко нар. Легко приманиваемо.
Гетьманівна, -ни, ж. Дочь гетмана. Желех.
Домовни́к, -ка, м. 1) = домівник. 2) = домовик. Відьма не ходить туди, де єсть домовник: він її зараз укладе. ЗОЮР. II. 37.
Капровокий, -а, -е. = каправий. Вх. Зн. 24.
Пиріюватий, -а, -е. = періюватий. Пиріювате поле.
Погребарь, -ря, м. Могильщикъ. Вх. Зн. 51.
Позакруглювати, -люю, -єш Округлить (во множествѣ).
Прилеглий, -а, -е. 1) Прѣлый. Прилегле жито. Харьк. 2) Примыкающій, сосѣдній. Опинилася на улиці прилеглій. МВ. ІІІ. 32.
Цв'ягнути, -гну, -неш, гл. = цвигнути. Фр. (Желех.).
Чаряпкатися, -каюся, -єшся, гл. Карабкаться, взбираться. Стала баба чаряпкаться на дерево. Грин. II. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШУРЯ-БУРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.