Бабуня, -ні, ж. Ум. и ласк. отъ баба. Бабушка. Ум. бабунечка.
Бідня, -няти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду бідне за рученьку, біднє не веде сі. Іде біднє в полонинку. біднята. Бѣдные люди.
Видихання, -ня, с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Зімлість, -лости, ж. Обморокъ, слабость тѣлесная.
Камізелька, -ки, ж. = камізелок. На паничу камізелька, пристав панич до серденька.
Надовбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = надовбати.
Писк, -ку, м.
1) Пискъ. Ні писку, ні виску.
2) = писок 1. З свинячим писком та в пшенишне тісто. Як шарнула хруща в писк, аж роскинув крила.
Понапуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = понапиватися. Обыкновенно употребляется понапиватися, но въ сказкѣ гуси говорятъ о себѣ: Ми понапуваємося води.
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.