Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Головайчик, -ка, м. Раст. Trifolium rubens. Лв. 102. Cм. горішина 2.
Зашмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Подвергнуть загару, обжечь.
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. Греб. 342. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Котл. Ен. І. 16. Пускають між народ ману. Греб. 328. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска. Мир. Пов. II. 89.
Невинуватий, -а, -е. 1) Невиноватый, невиновный. 2) Не долженъ.
Непохитно нар. Стойко.
Оздоровити, -ся. Cм. оздоровляти, -ся.
Розчовпати, -паю, -єш, гл. Понять, уразумѣть. Не розчовпав гаразд де і що. Ном. № 7915. Пріська тоді тільки розчовпала, що говорили про станцію. Мир. Пов. І. 155.
Силуваний, -а, -е. Принужденный. Силуваним волом не наробишся. Ном. № 1087. Вона мене не жалувала, силувану заміж оддала. Н. п.
Смиряти, -ряю, -єш, сов. в. смири́ти, -рю́, -риш, гл. Смирять, смирить, укрощать, укротить. І поглядом смири людську гординю. К. Іов. 91.
Стружок, -жка, м. Ум. отъ струг. Вас. 178.