Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потужний

Потужний, -а, -е. Могучій, мощный, сильный. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. Потужна вода йшла. Кролев. у. Учора раб, сьогодні царь потужний. К. ЦН. 293.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУЖНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУЖНИЙ"
Гейку меж. Призывный возгласъ. Тетяно! чи не знаєш, гейку, де зсипано просо?
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Ніженька, -ки и ніжечка, -ки, ж. Ум. отъ нога.
Окіл, око́лу, м. Окрестность, окружность. На увесь окіл є один чинбарь. О. 1862. І. 53. На ввесь окіл гукав. Греб. 361.
Оніміти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Онѣмѣть. І язик мій оніміє. Шевч. 2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони. Шевч. 234.
Перепрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вновь выгладить.
Ріжний, -а, -е. = різний. З перцем, з шафраном, з ріжними приправами. Гол. IV. 304.
Роз'язувати, -зую, -єш, сов. в. роз'язати, -жу, -жеш, гл. = розв'язувати, розв'язати.  
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
Тиранство, -ва, с. Тираннія, тиранство. Їх за сліпе тиранство повчив ножем крівавим гайдабура. К. ЦН. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУЖНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.