Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богорожник, -ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.
Ди́чка, -ки, ж. Дикое плодовое дерево. Камен. у. Угор.
Кам'яний, -а, -е. = каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Ном. № 9080. Стояло ж там шість кам'яних водників. Єв. І. II. 6. І жив він... у кам'яній горі. МВ. І. 99. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко. Мет. 203.
Ли́марів, -рева, -ве Принадлежащій шорнику.
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь. О. 1862. VIII. 15.
Приганяти, -ня́ю, -єш, сов. в. пригнати, -жену, -неш, гл. 1) Пригонять, пригнать. Шостого вола зостав, а п'ять прижени. Рудч. Ск. І. 182. пригнати човен до... Подъѣхать лодкой къ... Пригнали вони човни свої до берега. Єв. Л. V. 11. 2) Подгонять, подогнать, понуждать, понудить. Вчителі добре приганяли, а я дуже боявся каторжної лози. Левиц. І. 152. До роботи приганя, а про їжу не спита. Грин. ІІІ. 561.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Терликання, -ня, с. Пиликанье. Желех.
Шкурат, -та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ном. № 2502. Ум. шкурато́к. Постоли з шкуратка. Стор. МПр. 4.