Відкіль, відкіля, нар. Откуда, отколѣ. Відкіль такі се гольтіпаки? Не стямишся, відкіль лихо складеться. Початок і не можна знать, відкіля взявся.
Відсвічуватися, -чуюся, -єшся, гл. Отражаться, отсвѣчиваться.
Дви́гатися, -гаюся, -гаєшся, одн. в. двигну́тися, -гну́ся, -гне́шся, гл. 1) Двигаться, трогаться, двинуться. Та ну, покинь, не двигайся, аже сам не донесеш. 2) Сотрясаться, сотрястись. Як ударили з гармати, так аж церква двигнулась.
Драп меж. См. дряп.
Зако́в, -ву, м. Оковы. Бути мені у неволі, у некрутському наборі, у залізі, у закові. Одиноким дає сем'ю, із закову визволяє.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку.
Перепивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепити, -п'ю, -п'єш, гл. 1) Выпивать, выпить за чье здоровье, желая кому счастья. Насипає горівки у порцію і перепиває до всіх людей з словами: «Дай вам, Боже, здоров'я!» 2) — кому що. На свадьбѣ: выпивая рюмку, дарить что либо новобрачнымъ. Братіку-перепою, перепий щастя — долю! Що маю-перепиваю, щастя долі не вгадаю. Ой ішла дівка Мар'єчка із своїми дружечками; насупротив її батенько її з повненькими кубочками. «Перепий, донечко, перепий, Мар'єчко, із своїми дружечками». Ой за жалощами за великими перепою не брала. 3) Перепивать, перепить, выпить больше кого. А пити, так не переп'є його й Данилка, що в того пана.
Перериватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перерва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл.
1) Перерываться, перерваться. Хиба мені перерваться та навздогін цілуваться. Як не перерветься. Изо всѣхъ силъ что либо, дѣлаетъ. І робити — не прибити, а жать не нагнеться, а почує свистілочку, — як не перерветься.
2) Прерываться, прерваться, прекратиться.
3) Подрываться, подорваться? Гори мої, гори! То мі тяжко на вас, перервався милий, ходячи через вас.
Струсити Cм. струшувати.
Тимчасовний, -а, -е. = тимчасовий. З голузя оплести тимчасовне помешканя.